Про це науковець Андре Халіл розповів в інтерв’ю New York Times.

Також на тему: Плаквеніл проти коронавірусу: препарат, яким лікуватимуть українців

Доктор Халіл має величезний досвід у пошуках експериментальних ліків. Він брав участь у 22 марафонах пошуків ліків для різних хвороб. Науковець вважає, що нинішні пошуки – найважливіші з усіх. І його нинішня ситуація більш ніж бентежить. 

Багато препаратів, які ми вважали фантастичними, насправді вбивали людей. Дуже важко і далі пояснювати це,
– сказав він.

Халіл пригадав епідемію еболи, яка охопила Африку у 2014-2016 роках. Тоді теж деякі лікарі говорити, що не можуть чекати наукових доказів. Медики з благими намірами давали неперевірені ліки. В довгостроковій перспективі жоден з цих препаратів так і не отримав у США підтвердження для лікування хвороби.

Сьогодні великі надії покладають на хлорохін і гідроксихлорохін (їх теж передали Україні для лікування). Але Каліл зауважує, що навіть коли здавалося, що препарат працює в пробірках, він не завжди діяв так само в реальному житті.


Ефективність протималярійних препаратів проти COVID-19 не доведена / unsplash.com

Насправді вчені так і не виявили жодних доказів, що ліки проти малярії якось впливають на будь-які віруси включно з еболою. Малярію спричиняє паразит, а не вірус. Однак, в цих препаратів є побічна дія. Вони можуть пошкодити печінку й кістковий мозок, викликати аритмію, яка здатна призвести до летальних наслідків у випадках літніх пацієнтів і молодих з серйозними проблемами зі здоров’ям.

Каліл наголошує, що ще гіршими стали заклики поєднати антибіотик азитроміцин з ліками проти малярії для боротьби з COVID-19. Азитроміцин теж може викликати проблеми з ритмом серця. До того ж таке поєднання препаратів ніколи не перевірялося на безпечність для людей.

Також на тему: Супрун розкритикувала протокол лікування коронавірусу в Україні

В той час, як пацієнти й президент США вимагають медичне рішення, Каліл хоче, щоб люди розуміли, що тестування відбуваються з максимальною швидкістю. Вакцини й засоби для лікування наразі немає. 

Я б ніколи не давав експериментальний препарат будь-якому зі своїх пацієнтів. В цьому немає ніякого сенсу. Ви так “лікуєте” емоції,
– сказав Каліл.

Проблема не лише в тому, що експериментальні ліки можуть не спрацювати чи поставити пацієнтів під загрозу. Якщо їх роздавати масштабно, ніхто ніколи не дізнається, чи вони справді діють. Якщо пацієнт з COVID-19, який приймав remdesivir чи хлорохін помер, чи означає це, що ліки не спрацювали? Чи стан хворого був надто важким? А може саме ліки пришвидшили його смерть? Якщо ж хворий вижив, то чи це заслуга ліків? Без контрольованих випробувань відповісти на ці питання не вдасться.



Симптоми коронавірусу / Інфографіка 24 Каналу

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров’я.