Про це написала ексміністерка охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у фейсбуці. Додамо, що вчора, 24 липня, відзначався Міжнародний день турботи про себе.

Читайте також Як почати медитувати: прості поради

Як потрібно піклуватися про себе

Здорове харчування

Здорове харчування має містити багато натуральних продуктів, значну частку такого раціону мають складати фрукти та овочі, клітковина, цільнозернові крупи, молочні продукти, а також продукти з високим вмістом білка.

На жаль, понад 38% українців помирають через хвороби, пов’язані з харчуванням: ішемічну хворобу серця, інсульти та гіпертензію.

Неповноцінний раціон може спричинити хвороби серця, діабет 2 типу, остеопороз та підвищує ризики появи деяких видів раку. Штучні інгредієнти, велика кількість цукру та процесовані інгредієнти, які шлунок не вміє перетравлювати, негативно позначаються на загальному стані організму,
– наголосила Супрун.

Контроль ваги

Ні, не потрібно заганяти себе в рамки стандартів і гонитися за “ідеальними параметрами”. Однак нехтувати індексом маси тіла все ж не варто, адже люди з ожирінням мають вищий ризик захворіти на гіпертонію, цукровий діабет другого типу, ішемічну хворобу серця, інсульт, остеоартрит, захворювання жовчного міхура тощо. Недостатня маса тіла також може спричинити низку хвороб. 

“Контролювати вагу допоможуть сімейний лікар, здоровий раціон, повноцінний сон, фізична активність, відсутність алкоголю та турбота про психічне здоров’я, а не супер-дієти”, – пояснила ексголова МОЗ.



Піклуватися про себе важливо щодня / Фото: Getty Images

Достатня кількість сну

Якісний та повноцінний сон – запорука відновлення організму, а також зміцнення імунної та ендокринної систем. У дорослої людини сон має тривати сім-дев’ять годин, а починатися і закінчуватися в один і той самий час. Також важливо подбати про комфортну постіль, легкий одяг з натуральних тканин, прохолодне і провітрене приміщення, щільно зашторені вікна та цілковиту тишу.

Активний спосіб життя і заняття спортом

Йдеться про будь-яку фізичну активність, яка приносить задоволення та допомагає перезавантажитися, а не виснажливі щоденні тренування у залі. 

Медики рекомендують протягом тижня займатися принаймні 2,5 години фізичними навантаженнями середньої інтенсивності або ж 75 хвилин високої інтенсивності.

Це можуть бути планка, розтягування, заняття командними видами спорту, тривалі прогулянки, швидка ходьба, їзда на велосипеді. Такі заняття допоможуть зміцнити опорно-рухову систему, покращити координацію та стимулює виділення різних нейромедіаторів, які буквально впливають на настрій та самопочуття,
– додала Уляна Супрун.

blank

Піклуватися про себе важливо щодня / Фото: Getty Images

‍ Постійний зв’язок зі своїм лікарем

Турбота про себе – це, також профілактичні дії. Допоможе у цьому сімейний лікар. Також слід пам’ятати про планові щорічні огляди у стоматолога, гінеколога для жінок та уролога для чоловіків. 

Вакцинація

Від деяких хвороб захищають лише вакцини, які є єдиним гарантованим і безпечним способом “створити” імунітет до їхніх збудників.

“Поліомієліт, правець, дифтерія, кір та інші інфекційні хвороби – велика загроза для людей, які не мають від них щеплень. Навіть вітрянка… нерідко ускладнюється бактеріальними інфекціями шкіри, а буває й інфекцією легенів чи запаленням мозку”, – написала ексміністерка.

Відмова від алкоголю та куріння

Вживання алкоголю і куріння вносять значний внесок в поширеність неінфекційних хвороб та передчасної смертності.

‍Ментальне здоров’я

Важливо бути обізнаним щодо психічних розладів, аби вчасно їх розпізнати та звернутися по допомогу до фахівця. Про це можуть свідчити проблеми зі сном, надмірна дратівливість, тривала пригніченість, неконтрольована тяга до алкоголю або солодкого, різке зниження лібідо або його раптове підвищення тощо.

Інформаційна гігієна

Мозок також споживає з різних джерел інформацію – нові знання утворюють нові нейронні зв’язки.

“Якщо ви поширюєте певну інформацію, обов’язково вкажіть її джерело. Читайте лише перевірені ресурси. Якщо ж маєте справу з досі невідомим вам джерелом, зважайте на те, чи немає в ньому помітних логічних помилок, упереджень, апеляції до емоцій, однобокого висвітлення подій, а також чи надійними є посилання всередині тексту”, – рекомендує ексголова МОЗ.