Мутації, які відбулися 2 мільйони років тому могли зробити сучасну людину схильною до запальних й інших видів захворювань, цитує ScienceAlert дослідження міжнародної групи вчених, які порівняли близько тисячі геномів сучасних людей з неандертальцями і денісівцями, щоб заповнити відсутні прогалини про еволюцію деяких речовин, що покривають клітини людини.

Читайте також Скільки насправді повинна жити людина: відповідь вчених

До чого тут сіалові кислоти

Вчені досліджували сіалові кислоти на поверхні клітин людини, зміни в яких можуть сприяти розвитку різних захворювань.

N-гліколілнейрамінова кислота (Neu5Gc) відноситься до сіалова кислоти. Вчені знають, що ген Neu5Gc у людини порушений, тому його попередник, форма N-ацетілнейрамінова кислоти (Neu5Ac), виконує цю роботу.

Оскільки шимпанзе зберігають ген Neu5Gc, мутація повинна була відбутися в межах останніх 6 млн років – через деякий час після того, як еволюція видів розділилася, припускали автори. Нове дослідження дозволило звузити цей проміжок часу.

Виявилося, що неандертальці і денісовці поділяють варіант сіалова кислоти сучасної людини, у зв’язку з чим зміни відбулися до того, як гілка генеалогічного древа розійшлася приблизно 400-800 тисяч років тому. Однак це тільки частина загальної картини.

Ціна виживання – вразливість

Потім вчені вивчили лектини імуноглобулінового типу, що зв’язують сіалову кислоту. Вони виявили в них безліч мутацій, які є загальними для усіх видів людей, але не для приматів.

З практичної точки зору важливо, що експресія цих генів пов’язана з таким станами, як астма і хвороба Альцгеймера.

Іншими словами, еволюційний захист від руйнівних хвороб в минулому поставила здоров’я сучасної людини під загрозу в сьогоденні.

Наприклад, холера, віспа, грип та коронавіруси. З іншого боку, відсутність гену NeuA5c у мишей дає їм певні переваги в роботі імунної системи і фізичних здібностях.

З огляду на нові когнітивні та фізичні здібності людей, що з’явилися пару мільйонів років назад, астма і холера, напевно, коштували такого обміну,
– резюмували вчені.