Команда психологів з Державного університету в Медісоні, що у штаті Вісконсин (США) розробили схему емоційного добробуту. Результати роботи опубліковані у журналі PNAS.

@media (max-width: 640px) {
.mobileBrandingPlace {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
margin: 10px 0;
}

#mobileBrandingPlace1480545 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
margin: 10px 0;
}

#mobileBranding {
margin: 0 !important;
}
}

До теми Довготривале використання смартфона не погіршує психічне здоров’я: дослідження

В основі системи є 4 навички, над якими потрібно працювати. Дослідження показало, що розвинути їх досить просто.

Як навички потрібно розвинути, аби нормалізувати емоційний стан

  • Спершу необхідно розвинути дві навички, які стоять пліч-о-пліч – усвідомленість і дослідження себе. Потрібно навчитися стежити за власними емоціями й реакціями на зовнішні стимули та приділяти увагу навколишньому середовищу. Психологи вважають, що усвідомлена людина рідше відчуває стрес, частіше відчуває позитивні емоції й має кращу концентрацію. Якщо не знаєте, з чого почати, спробуйте з тренувань і медитацій.
  • Третя навичка – зв’язок з іншими людьми. До неї входять такі особисті якості, як: доброта, співчуття та турботливість. Ці риси допомагають людям подолати соціальну ізоляцію й упередження, які існують в суспільстві. Окрім цього, хороші стосунки з оточенням знижують ризик розвитку психологічних розладів.
  • Остання, але не менш важлива навичка – вміння ставити цілі, визначати свої цінності й мотивацію. Це допомагає людині рухатися вперед і відчувати, що її роль у світі – важлива. Окрім того, планування цілей покращує пам’ять, когнітивні здібності й психологічну стійкість.

Психологи вважають, що людський мозок здатний адаптуватися до змін в житті. І люди можуть самостійно розвинути стійкість до стресу лише завдяки корисним звичкам.

Це дуже натхненний погляд на людський мозок – ми можемо навчитися сидіти на “водійському місці” нашого власного розуму,
– заявив один з авторів роботи Кортланд Даль.

Надалі вчені планують продовжити дослідження, аби зробити схему точнішою та адаптованішою до різних соціальних груп. Також вони вивчатимуть, чи підходить цей метод для лікування психічних розладів.