Джерело: Proceedings of the Royal Society B

@media (max-width: 640px) {
.mobileBrandingPlace {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
margin: 10px 0;
}

#mobileBrandingPlace1529059 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
margin: 10px 0;
}

#mobileBranding {
margin: 0 !important;
}
}

Вчені з Інституту психолінгвістики імені Макса Планка і Тілбурзького університету довели, що люди слухають не лише вухами, а й очима.

До теми Як відрізняється психологічний стан різних поколінь: дослідження

Науковці вирішили перевірити, чи можуть візуальні сигнали вплинути на наше сприйняття звуків.

Як проводилось дослідження

  • Для того, аби це з’ясувати, дослідники відібрали кілька голландських слів, які відрізнялися лише наголосом. Для прикладу, слово “Plato”. Якщо поставити наголос на перший склад – це ім’я давньогрецького філософа Платона, а якщо на другий – це термін плато.
  • Після цього фахівці відібрали групу чоловіків і жінок середнього віку. Їм показали відео, де один з авторів дослідження вимовляє омографи й при цьому робить ритмічні жести рукою.
  • Згодом респондентам запропонували обрати, яке слово промовив вчений, опираючись на вимову, а не на жести.

Виявилося, що слухачі частіше сприймали склад як ударний, якщо на ньому наголошувати жестами. Цей ефект зберігався навіть в тому випадку, коли “лектор” вимовляв не слово, а набір букв: “BAAGpif” або “baagPIF”.

Окрім цього виявилося, що жести впливали й на довжину наголосу. В першому випадку учасники почули довгу “а” в слові “baagpif”, а в другому – коротку.

Дослідники переконані, що це більш результативно у звичайному житті, коли мова, зазвичай, менш зрозуміла, ніж під час експерименту в лабораторії. Тож в умовах шуму жести можуть виявитися корисними.