Це дослідження фахівці в галузі журналістики й масових комунікацій провели ще до пандемії, коли поширення фейковий інформації про медицину не досягло таких загрозливих масштабів.

@media (max-width: 640px) {
.mobileBrandingPlace {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
margin: 10px 0;
}

#mobileBrandingPlace1558050 {
padding-bottom: 56.21%;
z-index: 9;
margin: 10px 0;
}

#mobileBranding {
margin: 0 !important;
}
}

Також на тему: Розумом не зрозуміти: більшість росіян вважає коронавірус біологічною зброєю

Як відбувалося дослідження

Вчені запропонували 750 добровольцям прочитати статті про те, що дефіцит вигаданого вітаміну В17 може викликати рак, і попросили оцінити, наскільки ця інформація викликала у них довіру і чи готові вони поділитися їй в соцмережах.

Всього було представлено вісім версій статті, які відрізнялися за формою подачі та рівнем компетентності авторів, деякі з них мали позначку “неперевірена” або “підозріла” від онлайн-платформ, де вони були розміщені. Одні статті імітували офіційні релізи, інші були написані у вільній формі. У деяких публікаціях автора представляли як лікаря з численними регаліями, в інших – як мати двох дітей або блогера, який пише про здоровий спосіб життя.

Люди легко вірять у міфи про здоров’я

Результати дослідження показали, що люди майже не звертають уваги на рівень компетентності автора і готові дотримуватися його рекомендацій, якщо інформація здається їм достатньо переконливою. Подача матеріалу також не має значення: читачі однаково сприймають і псевдоофіційні повідомлення, і вільний формат.

Однак багато учасників звернули увагу на позначки про те, що дані не перевірені або викликають підозру. Найбільше оцінці правдивості інформації приділяли добровольці, які демонстрували високу грамотність у використанні інформаційних технологій.

На думку авторів дослідження, ці висновки говорять про те, що соцмережі та інші онлайн-платформи мають більш відповідально ставитися до перевірки інформації, що публікується і попереджати читача, якщо вона викликає сумніви.